— Надзвичайно важливо в процесі спілкування домогтися, щоб співрозмовник Вам сподобався, а коли таке відбудеться, не приховуйте цього.
— Виявіть до нього знаки симпатії, поваги та подумайте про те, що Вас з ним зближує.
— Налаштуйтеся на хвилю співрозмовника.
— Відчуйте те, що його турбує.
— Постарайтеся налаштувати співрозмовника на потрібну Вам хвилю.
— Не нагнітайте напруги, вона недруг спілкування.
— Прагніть ні про кого не висловлюватися погано. Краще задавайте потрібний тон — коректний та поважний стосовно людини-співрозмовника та до інших людей, про яких згадуєте в розмові.
— Постарайтеся будувати спілкування на рівних, а не з позиції “зверхності”.
— Не сваріться через дрібниці з підлеглими чи друзями.
— Не сперечайтеся з тим, кому важливіше сперечатися, ніж розібратися з причиною проблемної ситуації.
— Уникайте категоричності, особливо коли заперечується щось або хтось.
— Намагайтесь не перемогти, а віднайти істину.
— Докладайте зусиль зрозуміти те, про що хоче сказати співрозмовник.
— Шукайте того, в чому має слушність співрозмовник, намагайтесь з ним погодитися, а не заперечувати.
— Визнавайте можливість своєї неправоти і просіть критичного обговорення.
Пропонуємо для ваших психологічних роздумів звернути увагу на:
— контакт з підлеглими здійснювати з урахуванням їх умов життя, службового і професійного рівня, психічного стану;
— будьте спокійні, навіть якщо дуже знервовані, приймайте рішення, коли “охолонете”;
— починати розмову бажано з привітання теплим поглядом і добрим словом;
— нейтральна позиція, спокійний тон, повага, довірливе ставлення до кожного з підлеглих — це гарант, що запобігає конфліктності взаємин.
